top of page

Консультації

ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИСЬ СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ?

Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.

Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?

Ось декілька порад.

1. Обмежте контакти людей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.

2. Відслідковуйте свої почуття. Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте. Краще обговорити з дітьми почуття допоможуть такі книги: “Велика книга почуттів”“Книга Від…до. Почуття: від суму до радості”“Безліч емоцій. Що означає кожна?” 

3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину. Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.

4. Утворіть ритуали. Ізоляція – це свого роду криза, це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові ритуали, які забезпечать стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відео дзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор.

5. Організуйте дітям ігрову діяльність. Під час карантину можна пограти в різні навчальні ігри або розважальні.

Ігри для найменших – Гра з мішечком «Звіробуcігри з прищепкамипальчиковий театр “Тваринки”шнурівкибалансирисортерипазли-половинкиігри на липучкахпірамідкимозаїкпомпонирізноманітні сенсорні коробки.

Активні ігри – ходулі, м’ячики, фітболи, килимки з каменями, боулінг.

6. Створіть резервний список активностей та ігор з дітьми, в який можна глянути, коли буде здаватись, що зробили вже все що можливо.

7. Підтримуйте свій ресурс. Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми, якщо мають на це ресурс і є наповнені. І тут головне зрозуміти, що в даний період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс. В звичайному ритмі ми звикли ставити перед собою певні завдання, виконувати їх і від цього отримувати енергію. Наразі ситуація змінилась – необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що підходить більше для вас – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома.

Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед. Оскільки ситуація не зовсім стабільна, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися у випадку іх нереалізації.

Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!

Спокій VS тривожність:
як обрати правильну стратегію у період карантин
у

 
1. Не дайте тривозі змоги заволодіти вами
Заздалегідь продумана послідовність дій має знизити тривогу.
Якщо цього не відбувається і тривожний настрій починає позначатися
на взаєминах із близькими людьми — з’являється дратівливість, погіршуються сон і апетит — зверніться по допомогу до психолога чи психотерапевта. Поліпшити тривожний стан можна завдяки фізичним та
дихальним вправам, йозі, медитації. Щоб опанувати ці заняття, скористайтеся онлайн-уроками.
Також підійдуть усі методи розслаблення, якими ви користувалися в звичайних умовах. Наразі приділіть їм більше уваги і зробіть їх щоденним ритуалом.
2.Порозумійтеся із рідними
Якщо ви залишилися вдома всією сім’єю, чимало залежить від ваших взаємин. Якщо раніше у вашій родині були якісь непорозуміння,
які нівелювало те, що ви бачилися із рідними лише вранці та ввечері
після роботи, то тепер саме час перевірити ваші взаємини на міцність.
Сім’я — це команда. Важливо розуміти, які спільні цілі є у вашої
сім’ї і що ви можете зробити разом, аби їх досягнути.
Якщо обом батькам потрібно працювати з дому, можна мінятися:
хтось працює в першій половині дня, хтось — у другій. Тривалі прогулянки в максимально безлюдному місці врятують всіх: діти будуть задоволені, батьки відпочинуть. Потрібно діяти як єдиний організм.

 
2.Зберігайте особистий простір
Якщо в сім’ї є зовсім маленькі діти, єдина можливість побути на
самоті — йти на якийсь час із дому. Якщо ваші діти відносно дорослі,
домовтеся з ними: «Годину ми проводимо час поодинці, бо людям потрібен вільний простір».
Єдиний спосіб зберегти/обстояти особистий простір — вести розмову й домовлятися. Інакше ніяк.


3.Не панікуйте завчасно й дотримуйтеся простого плану дій
Складність полягає у тому, що ніхто не знає, коли ситуація зміниться.Кожен зможе вигадати апокаліптичний сценарій. Однак найліпше — розв’язувати проблеми в міру того, як вони виникають, і думати про конкретний момент.У період невизначеності людині потрібна якась конкретика. Наявність плану та звичних ритуалів знижує тривожність.

Створіть для себе список подальших дій: простих, доступних вам
справжніх справ. Не потрібно нічого глобального. Зараз не час длярекордів. Варто знизити планку і вимоги до себе. Звісно, ситуація непроста, але бути спокійним точно можна.

5.Знайдіть опору
У кризовій ситуації важливо створити собі максимально чіткуструктуру життя, на яку можна спертися. Кожен реагує на стрес порізному. А тому поспостерігайте за собою і з’ясуйте: із вами усе гаразд
чи, навпаки, ви потребуєте підтримки друзів або допомоги фахівця. Також спробуйте визначити межу, коли ситуацією керуєте ви, а коли —ваша тривога. Наприклад, якщо миття рук стає нав’язливою ідеєю і через це у вас тріскається шкіра, однак ви продовжуєте проводити біля
раковини по 20 хв, зверніться до псих

                                                                                                                                                  Підготувала Людмила Терещенко,
                                старший науковий співробітник Інституту психології
                                імені Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук

 

4 золотих правила,
               аби вижити під час карантину з дітьми
1.Пам’ятайте, карантин — не привід для соціальної ізоляції. Адже сучасні
технології дають змогу спілкуватися на відстані — у скайпі чи інших відеомесенджерах. Обладнайте простір для спілкування з близькими в інтернеті — знайдіть зручне місце для ноутбука, планшета чи смартфона,
розташуйтеся так, щоб усі, хто бажає спілкуватися, влізли в кадр. Тепер
можете влаштувати онлайн-чаювання з друзями, із якими ви побачитеся офлайн після карантину.

 
2.Обладнайте місце для пустощів. Діти, які вимушені сидіти в чотирьох
стінах, можуть легко звести батьків із розуму. Здебільшого через те, що
дітям складно витримати вимушену фізичну пасивність. Емоції, переживання, страхи дітей потребують прямого виходу, через фізичну активність. Відведіть для дітей спеціальне місце, де вони зможуть щодня хоча
б трішки побешкетувати — пострибати, поверещати, потупотіти ногами. Бажано, щоб дратівливі родичі, які не витримують галасу й шуму,
могли сховатися подалі від цього місця. Організуйте для дітей активні
ігри — піжмурки, квач, «Море хвилюється» тощо. Робіть разом ранкову
зарядку.

 
3.Уникайте гіподинамії. На відміну від дітей, дорослі не відчувають потреби у фізичній активності. Однак це означає, що потрібно постійно сидіти
на місці. Гіподинамія, тобто малорухливий спосіб життя, спричиняє порушення сну, травлення і гіпоксію мозку та організму загалом. Принаймні пів години на день приділяйте фізичним вправам. Нині в інтернеті
можна знайти онлайн-уроки спортивних занять на будь-який смак: від
йоги і аеробіки до танців та дзюдо. Не забувайте перед вправами провітрювати приміщення. Якщо діти долучаються до ваших занять — це
добре. Адже що більше енергіїї вони витратять, то легше буде дорослим.

 
4.Будьте турботливішими до найближчого оточення, а передусім до себе.
Подбайте про своє самопочуття — ніжтеся у ванні, висипайтеся, займайтеся тим, що вам до вподоби, балуйте себе приємними дрібницями. Якщо обираєте: заборонити щось дитині або дозволити — ліпше дозвольте. Не встрявайте у дрібні сварки. Слухайте тиху релаксивну музику, дивіться добрі, оптимістичні фільми. У спокійних і впевнених батьків — спокійні діти.

Підготувала Людмила Терещенко,
                               старший науковий співробітник Інституту психології
                              імені Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук

bottom of page